Законодавча база цього року ґрунтується на змінах, які внесені в цивільно-правові документи в 2017 році. Мінюст ще до Нового року вирішив змінити правила нотаріального оформлення нерухомості по праву спадщини: всі відредаговані документи вже мають юридичну чинність. Змінився порядок оподатковування двох перших черг, що важливо при законодавчому супроводі угод.
Спробуємо разом розібратися з новими положеннями і детально розглянемо, як правильно оформляти спадщину, щоб з боку податкових органів не було ніяких питань.
Законодавча основа
Повноваження спадкодавця і спадкоємців детально описані в книзі шостій Цивільного кодексу України (остання редакція від 15 грудня минулого року). Спадкоємне право згідно із законом передбачає два суб'єкти, між якими відбувається перехід права. Спадкоємців може бути декілька, а спадкодавець (померла особа) тільки один.
Відносини між двома фізичними особами і юридичними особами з державою регулюють Податковий і Сімейний кодекси, а також інші нормативно-правові акти в діючих редакціях.
Так, у Податковому кодексі є цілий розділ, який має назву «Податки на доходи фізичних осіб». Саме він є основою для визначення бази оподатковування майна, отриманого від померлого родича. У свою чергу, Сімейний кодекс регулює статус батька, матері і дитини для визначення права спадкування.
Міжнародне законодавство, у тому числі і Закон України про «Міжнародне приватне право», вказує, як суб'єкту отримати спадщину за межами нашої країни.
Що стосується документів, строків їх подачі і правильної реєстрації, необхідно розглянути спеціальний наказ №296/5 Мінюсту. Він регламентує поведінку нотаріусів і здійснення нотаріальних дій, пов'язаних зі спадкоємним правом.
Наслідуване майно і суб'єкти
Спадщину прийнято вважати відкритою після встановлення смерті спадкодавця. Також до уваги береться визнання суб'єкта померлим за рішенням суду.
Для початку слід визначитися з тим, які права не передаються у спадщину. Це участь у громадських об'єднаннях фізичних осіб і права на аліменти. Спадкоємці, що отримують спадщину, не повинні оплачувати аліменти померлого родича.
Аналогічна ситуація і з правами на пенсію (її автоматично припиняють виплачувати після смерті і спадкоємці не можуть отримати гроші). Крім того, будь-яка соціальна або матеріальна допомога від держави теж не підходить у якості об'єкта права спадкування. Що стосується боргів і кредитних зобов'язань, ситуація може бути різною. Звичайно вони припиняються у зв'язку зі смертю спадкодавця, але інші умови можуть бути зазначені в договорі або законодавчих актах України.
Суб'єктами (померлими особами) можуть бути як громадяни нашої країни, так і іноземці або люди без громадянства. У свою чергу, спадкоємцями (отримувачами спадщини) можуть бути як фізичні особи, так і юридичні суб'єкти, держава і навіть суб'єкти публічного права.
Різниться набрання спадщиною чинності по волі особи-спадкодавця при підписанні заповіту, а також за законом без волі людини. Юрособи і інші суб'єкти можуть успадковувати у фізособи тільки при наявності вказівки про це в офіційному документі. Спадкування здійснюється за заповітом, а якщо такого при житті людини складене не було – за законом, тобто згідно зі спеціальною процедурою, яка регламентується кодексами і правовими нормами.
Спадкування за заповітом
Один з найпоширеніших і простих способів прийняти спадщину. У цьому випадку папір є документальним розпорядженням одного суб'єкта про передачу своїх прав і обов'язків іншому суб'єктові (але тільки у випадку смерті). Скласти такий документ можуть усі особи, що досягли 18-літнього віку, і мають повну дієздатність. Крім того, законодавством розглядаються окремі випадки, коли заповіт може скласти особа до 18 років. Якщо вона вступила в законний шлюб до повноліття, має свідоцтво про право займатися підприємницькою діяльністю або працює за трудовим договором. У цьому випадку законом вважається що особа здобула і може здійснювати права та обов'язки.
Спадкодавець повинен скласти заповіт особисто, підписати його і завірити у нотаріуса. Залучати до цього процесу представників строго заборонено. Суб'єкт сам визначає список спадкоємців і їх долю в наслідуваному майні. Це можуть бути як родичі, так і сторонні особи без родинних зв'язків, наприклад, друзі, колеги, товариші по службі і т.д. Законом передбачена ситуація, коли укладач заповіту може залишити кожного без спадщини незалежно від ступеня споріднення. Важливо пам'ятати, що людина може скласти кілька документів і всі їх нотаріально завірити.
Міняти їх зміст можна без обмежень. Але в момент відкриття спадщини (після смерті особи) діючим буде той, який складений останнім.
Законодавчі органі передбачили ситуацію, коли права спадкоємця підпризначають іншій людині. Спадкодавець сам визначає кому перейде доля спадкоємця, якщо останній помре. Так часто буває, коли людина передає свої права дружині у віці або з яким-небудь захворюванням. Для підстрахування можна підпризначити іншого спадкоємця.
Спадкування за законом
Цей тип спадкування можливий тільки в тому випадку, якщо спадкодавець не склав заповіти або через суд. Нормативно-правові документи захищають права родичів, тому діти, дружина або чоловік померлого і батьки мають можливість отримати частину спадщини. Доля спадщини за законом обов'язкова, але здійснюється по черзі.
• Перша черга стосується дітей (включаючи народжених уже після смерті), батьків і чоловіка/дружини;
• Друга черга стосується рідних братів, сестер, діда і бабки (по лінії матері і батька), онуків;
• Третя черга стосується рідних дядьків і тіток;
• Четверта черга стосується суб'єктів, які прожили з померлим не менше п'яти років до дня відкриття спадщини;
• П'ята черга стосується всіх інших родичів аж до шостого рівня споріднення.
Спадкоємці за домовленістю можуть змінити порядок черговості. Таке рішення обов'язково повинно бути нотаріально завірене.
Відкриття і прийняття спадщини
Кожний суб'єкт спадкового права має шість місяців з дня моменту відкриття спадщини на те, щоб його прийняти або відмовитися від прав, а також обов'язків. У випадку якщо протягом шести місяців він не подав заяву про прийняття, вважається, що він від нього відмовився.
Спадкоємці зобов'язані подати в державну нотаріальну контору відповідну заяву, копію свідчення про смерть спадкодавця, оригінал заповіту, довідку про останнє місце проживання померлої людини (місце реєстрації або проживання). Такий документ видає виконавчий орган міської ради або сільський голова залежно від територіальної приналежності.
Мінюст трохи спростив процедуру прийняття спадщини і скасував деякі довідки. Наприклад, тепер не потрібно звертатися за документом у ЖЕК, витребувати виписку з домової книги за місцем проживання і відправляти запити у військкомат.
Щоб отримати документ про право спадкоємців на спадщину, необхідно, щоб нотаріус видав свідчення про право на спадщину. Такий документ видається по місцю відкриття спадщини. Якщо на території не діють органі державної влади (АР
Крим, деякі райони Донецької або Луганської області), є можливість перенести справу в інший нотаріальний округ Міністерства юстиції України. Але про це слід заздалегідь вказати в заяві до нотаріуса.
Фінансові витрати при оформленні спадщини
Відповідно офіційним законодавчим актам і декрету Кабінету міністрів «Про державне мито» від 1 січня 2017 року, за оформлення спадщини стягується певна сума у вигляді мита. За підтвердження заповіту слід заплатити 0,05 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 копійок). За видачу свідчення про право на заповіт потрібно заплатити державі 2 неоподатковуваних мінімуму (34 гривні).
Правильне податкове оформлення майна, яке отримано в спадщину передбачає внесення всіх об'єктів у декларацію за попередній рік. Це стосується рухомого і нерухомого майна.
Перший і другий ступінь споріднення не обкладається податком (оплата по нульовій ставці). Усі інші типи спадкоємців зобов'язані сплатити податок на доходи фізичних осіб по ставці 5%. У документі необхідно вказати реальну вартість наслідуваного майна.
Максимальна ставка становить 18% і застосовується тільки у виняткових випадках. Наприклад, якщо померла людина є іноземцем, який постійно проживав за межами нашої країни, а спадкоємець – фізична особа із громадянством України.
Аналогічним чином обкладається податком майно і у зворотному випадку (від громадянина України нерухомість переходить іноземцеві). Крім ставки отримувачі зобов'язуються сплатити військовий збір у розмірі 1,5% від вартості майна.
Вас також може зацікавити:
Деталі програми пільгового кредитування молоді
Аналіз ринку столичної житлової нерухомості від інвестиційно-девелоперської компанії UDP
На якому етапі будівництва краще купувати квартиру
Як накопичити на власне житло? Варіанти з реальними цифрами
Купівля нерухомості в 2018: податкове навантаження і обов'язки продавців
